Ты сотворил меня святым и совершенным,
Дал мне познать Тебя в общеньи незабвенном.
В саду Эдема жил я тихо, безмятежно,
Со мной Ты говорил в прохладе дня так нежно!
Но все испортил я, поверив слову змея,
Я обвинял Тебя и не просил прощенья.
И справедливо Ты изгнал меня из рая,
Я пожинал плоды греха и зла, стоная...
На землю Ты пришел меня спасти от ада,
К Тебе я не пошел, я жил так, как мне надо.
Но Ты,меня любя, искал меня повсюду,
Не слушал я Тебя, Господь мне не был нужен.
Чтоб Ты не обличал меня в моих деяньях,
Тебя я сам распял и предал поруганью.
А Ты Отца просил: " Прости его, о,Боже"
И Он меня простил, Ты стал мне всех дороже.
Из мертвых Ты воскрес, Тебе душа внимает,
Поднялся в высь небес, спасенье мне давая.
Меня опять создал Ты новым, совершенным,
Простил и оправдал меня в одно мгновенье.
Как я хочу, Творец, с Тобою жить вовек!
Мое письмо, Отец. И подпись - человек.
Аминь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
