Для ТЕБЯ - христианская газета

Оставшийся в пустыне
Публицистика

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Оставшийся в пустыне


Я усомнился.. как же так.. что делать?
И не войду теперь туда.. о, нет!!!
Вместо того чтоб за победой бегать,
Я выбрал страх, и не видать побед..

Я усомнился в воле Бога! Страшно...
А ведь так много Он чудес явил!
И в миг когда бывало так опасно
Он море для прохода разводил...

Столпом пред нами шел.. а я не верил..
Я испугался человека.. Нет!!!!
Не верой я, а страхом все измерил,
И это все оставит в жизни след...

Мой приговор - постигнуть смерть в пустыне,
А рядом та земля, что Бог давал
Так близко, но в песках меня настигнет
Судьба.. а я так много знал...

Я знал что Бог - Господь есть Всемогущий,
В Египте видел руку я Его
Я слышал плач Египта вопиющий
Когда терял он сына своего

Я это знал.. но поздно , очень поздно..
В отчаяньи промчались сорок лет...
Давно я все уж осознал серьезно
Я понял что сильнее Бога нет!

И вот я вижу как готовят дети,
Поход туда куда я не пошел..
Куда желал сильней всего на свете,
И понял я, что этот день пришел..

Тот день когда оставлю я пустыню,
Тот день когда оставлю землю я...
Идите, дети, и возьмите что спросили,
И будьте там где не было меня...

И я ушел, но осознавши сердцем
Как важен Бог, как дорог Он для нас..
И пусть ходил я здесь не зная куда деться,
Я помнил - от Египта Он нас спас!

Храните дети, послушанья верность
Идите с Богом, я вас не держу...
И проявите пред врагом вы дерзость,
Я на прощанье вам одно скажу:

Однажды усомнившись в воле Бога,
И сделав в сторону короткий шаг
В погибель приведет тогда дорога,
Лишившись навсегда прекрасных благ...

Ты верен, Боже! Верен обещаниям!
Ты верен Слову Своему всегда!
Хочешь утешить и убрать страданья
Хочу быть верным как и Ты, Господь, всегда!
Комментарий автора:
Размышления о том как ощущали себя те, кто не послушал Бога и побоялся войти в Ханаан

Об авторе все произведения автора >>>

Денис Шамров, Дрогичин, Беларусь
Живу для славы моего Бога.
сайт автора: личная страница

 
Прочитано 3600 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Публицистика обратите внимание

Почему вырождаются некогда хорошие христианские форумы - Тата Петренко

Неведомый Бог - Николай Николаевич

Из письма тому, кому - сие нужно и должно... Пусть хоть в толике малой скрытое - станет явным - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan)

>>> Все произведения раздела Публицистика >>>

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Проповеди :
В начале было Слово. - Елена Погорей

Публицистика :
Так усмотрело Небо - Надежда Давыденко

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Публицистика
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - ed@foru.ru, тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум