Так говорят украинцы. А я дурею от этого. Как так можно, взять и не признавать за людей целый регион, обьявив их террористами (Донбасс). И отказать им в праве на существование и убивать их в течении восьми лет на том основании, что у них просто другие желания: они хотят быть с Россией, с Востоком, а не с Западом.
Это все равно, что в семье супруг хочет жить в одном городе, а жена - в другом.
Так что, за это нужно убивать? Ну расстаньтесь тогда мирно, если этот вопрос такой принципиальный и вы не можете договорится... Но нет, надо убивать.
И тогда Россия приходит на помощь Донбассу и вмешивается, защищая его.
Поэтому Киев в этой войне ОЧЕВИДНО И ОДНОЗНАЧНО НЕ ПРАВ. И не правы те, кто утверждает, что Россия не имела права нарушать границы Украины и вводить туда свои войска. Сын человеческий - господин Субботы, то есть, жизнь человеческая выше закона. И ради сохранения жизни сам Закон предписывает нарушить его (если осел упадет в субботу в яму, неужели не вытащите его?).
Поэтому те, кто уверовал в логику Киева, потеряли реальность и ключи понимания. Даже христиане. Бог поразил их духовной слепотой, за то, что они приняли поклонение идолу - Украину поставили выше Бога и истины. Для них Бог сейчас - это Украина. Ради нее они отказваются и от человечности, и от Бога. Вот такова истина этой войны. А людей, конечно, жалко. Причем с обеих сторон.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
